Перевірка на електродинамічну стійкість

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотров: 1532

Відомо, що системи провідників при перебігу по них струмів взаємодіють між собою. При струмах КЗ ця взаємодія супроводжується значними механічними напруженнями, які можуть призвести до пошкодження обладнання.

Максимальна взаємодія має місце, коли повний струм КЗ досягає свого найбільшого значення – ударного.

Для попередження механічних пошкоджень під дією зусиль, що виникають в провідниках при перебігу по них струмів КЗ, всі елементи струмопровідної конструкції повинні мати достатню електродинамічну стійкість.

Під електродинамічною стійкістю розуміють здатність апаратів або провідників витримувати механічні зусилля, що виникають при перебігу струмів КЗ, без деформацій, що перешкоджають подальшій нормальній роботі.

Для більшості апаратів завод-виробник вказує найбільші допустимі значення струмів: діюче значення періодичної складової струму і миттєве амплітудне значення повного струму , при яких забезпечується електродинамічна стійкість. Для вимикачів ці струми пов’язані між собою співвідношенням:

,

де - ударний коефіцієнт, нормований для вимикачів.

Перевірка апаратів на динамічну стійкість полягає в задоволенні умови:

,

де , - розрахункові значення початкового періодичного струму КЗ і ударного струму відповідно.

Необхідність перевірки за двома умовами пояснюється тим, що для конкретної схеми значення може перевищувати прийняте для вимикачів значення, що дорівнює 1,8.

Згідно з ПУЕ на електродинамічну стійкість не перевіряють апарати і провідники, захищені запобіжниками з плавкими вставками на струм до 60 А, а також апарати і шини кіл трансформаторів напруги за умови їх розміщення в окремій камері.