Вплив неіндиферентних (родинних) електролітів

Дата добавления: 2014-10-03 | Просмотров: 1608

При додаванні до системи електролітів, що містять родинні іони (іони, що здатні добудовувати кристалічну ґратку) також можливі два варіанти:

В першому випадку електроліт, що вводиться в розчин містить потенціалвизначальний іон. При малих концентраціях іонів на твердій поверхні можлива додаткова адсорбція, в результаті якої потенціал поверхні і z- потенціал зростають. Подальше збільшення концентрації не впливає на значення величини потенціалу поверхні і зменшує z- потенціал, тобто електроліт починає поводити себе як індиферентний.

Рис. 45. Схема впливу родинного електроліту на ПЕШ.

Наприклад тверді частинки AgI знаходяться в розчині AgNO₃, на твердій поверхні адсорбовані іони Ag⁺ шар протиіонів складають NO₃^- (рис.45, лінія 1). При збільшенні в розчині концентрації AgNO₃ іони Ag⁺ спочатку адсорбуються на поверхні збільшуючи її потенціал (лінія 2), а коли всі вільні місця на поверхні зайнято електроліт поводить себе як індиферентний, стискаючи дифузійний шар (лінія 3).

В другому випадку електроліт, що додається містить родинний іон за знаком протилежний до знаку потенціалвизначального іону. При цьому відбувається хімічне зв’язування потенціал визначальних іонів родинними іонами, що вводяться в розчин, з утворенням твердої фази. Заряд поверхні зменшується і при досягненні достатньої кількості електроліту відбувається зміна потенціал визначальних іонів, що приводить до перезарядки поверхні. При цьому змінюється знак заряду поверхні і z - потенціалу.

Рис. 46. Схема перезарядки поверхні твердої частинки.

Наприклад тверді частинки AgI знаходяться в розчині KI, на твердій поверхні адсорбовані іони I^- шар протиіонів складають K⁺ (рис.46, лінія 1). При додаванні до вихідної системи надлишку AgNO₃ потенціалвизначальними стануть іони Ag⁺, а протиіонами NO₃^-. При цьому поміняється не тільки знак z – потенціалу, але і знак заряду поверхні (лінія 2).