Класифікація та властивості емульсій.


Дата добавления: 2014-10-03 | Просмотров: 1657


<== предыдущая страница | Следующая страница ==>

 

Найбільший інтерес викликають емульсії в яких одна з фаз вода. В цьому випадку неполярну речовину, що утворює емульсію в воді називають олією.

Дисперсію олії в воді називають прямою емульсією.

Дисперсію води в олії називають зворотною емульсією.

За концентрацією дисперсної фази емульсії поділяють на:

до 0,1% - розведені емульсії;

до 74% - концентровані емульсії;

більше від 74% - висококонцентровані емульсії.

74% - відповідає максимально можливому вмісту недеформованих сферичних крапель незалежно від їх розміру.

Розведені емульсії завжди стійки, тому що ймовірність зіткнення частинок дисперсної фази дуже мала.

Концентровані – можуть самочинно утворювати термодинамічно стійкі рівноважні дисперсні системи. Але у більшості випадків концентровані системи треба стабілізувати емульгаторами, в якості яких використовують ПАР та порошки.

Стабілізуюча дія емульгаторів полягає в зменшенні міжфазного поверхневого натягу, або утворенні структурно – механічного бар’єру, що запобігає коалесценції. Прямі емульсії стабілізується гідрофільними речовинами, а зворотні – гідрофобними. Дія емульгатора характеризується його гідрофільно - ліпофільним балансом (ГЛБ). Якщо ГЛБ знаходиться в межах 3-6 то утворюється зворотна емульсія, якщо 8-13 то пряма.

У висококонцентрованих емульсіях дисперсна фаза розділена плоско - паралельними прошарками дисперсійного середовища. Стійкість таких прошарків може бути зумовлена подвійним шаром молекул емульгатора.

При певних умовах пряма емульсія може перетворитися в зворотну і навпаки, цей процес називається обернення фаз емульсії.

Обернення фаз емульсій може відбуватися:

-при введенні в систему емульгатора іншого типу.

-при досягненні концентрації 74% за рахунок зміни геометричних співвідношень.

- під дією електролітів, в результаті зменшення товщини ПЕШ.

- під дією механічного впливу.

- під дією зміни температури.

В точці обернення можуть існувати, як прямі, так і зворотні емульсії.

Існує декілька методів визначення типу емульсій:

- Кондуктометричний. Визначається електропровідність системи, яка є близькою до провідності дисперсійного середовища, якщо провідність висока, то це пряма емульсія.

- За розчинністю полярних і неполярних барвників.

- За змочуванням фільтрувального паперу.

-Метод розчинення фаз. Емульсія розчиняється в рідині, в якій розчиняється дисперсійне середовище.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 |

При использовании материала ссылка на сайт Конспекта.Нет обязательна! (0.046 сек.)