|
|||||
Монтаж багатоповерхових повнокаркасних будівельДата добавления: 2014-06-18 | Просмотров: 1832
Багатоповерхові каркасні будівлі зводять із збірних залізобетонних (рис. 68), металевих і змішаних конструкцій. Для громадянських і промислових будівель масового будівництва розроблені і широко використовуються уніфіковані залізобетонні каркаси з колонами в один і два поверхи. При виборі методу і порядку монтажа багатоповерхових каркасних будівель особливу увагу приділяють їх міцності і стійкості на всіх поверхах будівництва. Рис. 68 Найчастіше при зведенні багатоповерхових каркасних будівель застосовують поелементний метод монтажа нарощуванням. Найбільш цілеспрямовано при зведенні багатоповерхових каркасних будівель застосовувати метод монтажа безпосередньо з транспортних засобів. Конструкції багатоповерхових каркасних будівель, висота яких 50 м і більше, а маса окремих елементів досягає 10 т, монтують переважно за допомогою баштових або самохідних стрілових кранів. Не дуже великі і широкі будівлі можна зводити за допомогою козлових кранів, які охоплюють весь поперечний переріз будівлі. Монтаж надземної частини багатоповерхових будівель починають з монтажа колон. Залізобетонні колони установлюють і закріплюють на фундаментах старанного типу. Колони послідуючих поверхів або ярусів установлюються на оголовки змонтованих нище колон і монтують різними способами: з тимчасовим закріпленням зваркою або болтами; з застосуванням комплектів із чотирьох шарнірно-зв’язаних кондукторів. Після цього по колонам укладають ригелі першого поверху і зварюють стиковими з’єднаннями ригелів з колонами. Потім укладають зв’язкові плити по першому поверсі. Стики колон зварюють після зварювання стиків ригелів першого поверху і зв’язкових плит з колонами. На рис. 69. показано процес монтажу каркаса багатоповерхового будинку. Рис. 69 Після монтажа ригелів і зв’язкових плит на першому поверсі кондуктори знімають і установлюють панелі внутрішніх перегородок, вентиляційні блоки, діафрагми жорстокості і перекривають перший поверх останніми плитами перекриття. До укладання плит перекриття в поверх, який перекривається, подають краном матеріали і сантехнічні прилади. В такім порядку монтують конструкції другого поверху даного ярусу при застосуванні двохповерхових колон. Балки і ригелі монтують «на весу» за допомогою кранів. Монтаж може виконуватись як зі складу, розміщеного в зоні дії монтажного крана, так і з транспортних засобів. Строповку балок і ригелів виконують декількома способами в залежності від наявності в них монтажних петель. Елементи довжиною до 9 м стропують двовітковими стропами без траверс, при більшій довжині застосовують стропову з траверсами. Балки і ригелі без монтажних петель стропують у двох місцях обв’язочними універсальними строками. На рис. 70. показано стропування ферм, балок і ригелів. Рис. 70 При підготовці балок і ригелів до монтажу очищають і виправляють закладні деталі, випуски арматурних стеринів і наносять на їх кінці осьові риски. Балки і ригелі укладають на консолі, приварені до колон столики або на оголовки колон з суміщенням осьових рисок і дотримуванням зазорів між торцями балок і ригелів і гранями колон. Зварку балок і ригелів з колонами здійснюють зразу після їх укладки. При укладці і зварюванні балок і ригелів монтажник і зварювальник знаходяться на настилах групових кондукторів, які застосовують для установки колон. Монтаж плит перекриття і покриття Плитні елементи, які своїми сторонами впритик опираються на несучі конструкції укладають на шар розчину і закріплюються між собою і з елементами каркаса різними способами. Шви між збірними плоскими елементами перекриттів і покриттів після їх укладки і закріплення плотно заробляють бетонною або розчиновою сумішю. Всі типи збірних плоских елементів перекритів і покриттів монтують способом «на весу» за допомогою кранів. При монтажі перекриттів і покриттів багатоповерхових будівель спеціальної розкладки елементів не є необхідними. Підготовка до монтажу плитних елементів перекриттів і покриттів в основному заклечається в очищенні і виправки закладних деталей. В залежності від розмірів плитних елементів і кількості місць їх захвата в якості строповочних засобів застосовують чотирьохвітковий гнучкий строп, чотирьохвітковий строп з траверсою, чотирьохвітковий строп з двома додатковими строками. Укладка плитних елементів по кам’яним і великоблочним стінам потребують нівелювання опорних поверхностів цих стін, щоб шаром розчину під опорні плити елементів можна було вирівняти відхилення від проектних відміток. Товщина шару розчину під опорами не повинна бути більшою 20 мм. Вслід за укладанням плитних елементів перекриттів і покриттів проводять постановку і зварювання всіх анкерних кріплень і заробленням цих кріплень бетонного або розчиновою сумішшю. Закладні деталі на ригелях, балках і фермах зварюють вслід за укладанням кожної плити, щоб забезпечити їх закріплення зваркою не менше, як в трьох кутах. Після укладання плитних елементів перекриттів і покриттів, постановки всіх анкерних кріплень і зварки закладних деталей шви між цими елементами заробляють бетонною або розчиною сумішшю. В багатоповерхових каркасних будівлях одночасно бетонують вузли примикання ригелів до колон. На рис. 71. показано монтаж каркасно-панельного житлового будинку та бетонування вузлів примикання ригелів до колон, а також з’єднання колон між собою.
Рис. 71 Монтаж колон багатоповерхових будівель Залізобетонні колони прямокутного або квадратного перерізу, з консолями або без них монтують на один, два або більше поверхів поштучно. Монтаж колон виконують способом «на весу» за допомогою кранів. Строповку здійснюють строками різних типів. Нижні колони установлюють на фундаменти старанного типу, вивірюють і закріплюють в них, як колони одноповерхових будівель. Колони слідуючих поверхів установлюють на верхні торці колон, розміщених нище, або на ригелі. Установку, вивірку і тимчасове закріплення колон здійснюють одним із слідуючих способів: 1) установка по рискам з вивіркою вертикальності виском і зваркою деталей стикових з’єднань в об’ємі, достатнім для забезпечення стійкості колон після розстроповки. Для забезпечення вертикальності колон при вивірці в необхідних випадках можуть служити відтяжки. 2) установка колон на оголовки нище розміщених колон, на які раніше закріплені болтами одиничні кондуктори. Установлену в кондуктор колону за допомогою регулюючих болтів кріплять і вивірюють в плані по розбивочним вісям і по вертикалі. 3) установка колон на оголовки нижніх колон з тимчасовим закріпленням і вивіркою за допомогою групових кондукторів на чотири колони. Груповий кондуктор установлюють і кріплять хомутами до оголовків установлених нище колон. |
При использовании материала ссылка на сайт Конспекта.Нет обязательна! (0.044 сек.) |