D7. ДОМІНАНТСЕПТАКОРД

Дата добавления: 2014-10-03 | Просмотров: 3330

Домінантсептакордом називається септакорд, побудований на V ступені. Домінантсептакорд належить до числа дисонуючих акордів, серед яких є найбільш вживаним. Він складається з великої терції, чистої квінти і малої септими, інакше кажучи, з великого тризвуку і малої септими - як в мажорі, так і в гармонічному мінорі. Позначення доминантсептакорду - D7. Домінантсептакорд застосовується як повний, так і неповний, тобто з пропуском квінти і подвоєнням пріми. Основний домінантсептакорд в мелодичному положенні септими не варто застосовувати, - на що вказував ще М. Глінка, - або застосовувати по можливості рідше.

Домінантсептакорд може мати тісне, широке і змішане розташування.

Причиною дисонації септакорду є біфункціональність його звукового складу. Так, наприклад, септакорд соль-си-ре-фа - (До мажор) дисонує, тому що разом із звуками домінантової функції в нього включений один звук (фа) з субдомінанти. В дисонуючому акорді завжди одна з двох функцій переважає; по ній септакорд одержує свою назву і позначення.

Приготування доминантсептакорду

Перед домінантсептакордом може бути будь-який з відомих нам акордів (окрім прохідних акордів), тобто: Т, Т6, D, D6, S, S6 і К64. При з'єднанні Т, Т6 і К64 з D7 допускається послідовність чистої і зменшеної квінт.
Септима даного акорду може бути введена в поступеневому, висхідному або низхідному русі.

Септима, що з'являється після прими домінантового тризвуку в поступевому низхідному русі, називається прохідною.

Септима може бути введена також і стрибком.

Цей стрибок робиться звичайно вгору, оскільки при розвязані септима піде вниз, і стрибок, тим самим, буде подальшим ходом урівноважений. Від тонічної гармонії і К64 стрибок до септими частіше всього на інтервал кварти, зрідка септими. Від домінантової гармонії стрибок до септими можливий на зменшену квінту і на септиму. На фоні домінантової гармонії застосовується іноді і низхідний стрибок септими.

Пріма субдомінанти (S або S6) і септима домінанти - загальний звук між цими акордами; він часто залишається на місці. Дисонанс, введений за допомогою повторення звуку передуючого йому співзвуччя, називається підготовленим.

Тому септима домінанти, що повторює в тому ж голосі звук попередньої субдомінанти, називається підготовленою септимою.

При плавному голосоведенні правильне гармонічне з'єднання основного тризвуку S6 з повним D7 неможливе. Тому в послідовності S-D7 септакорд потрібно брати неповний. Іноді, втім, застосовується мелодичне з'єднання основного тризвуку S6 - D7. Воно не дуже бажане в тому випадку, якщо септима повного D7 з'являється в сопрано.

Розвязання доминантсептакорду

Як відомо, перехід всякого дисонуючого співзвуччя в консонуюче носить назву розв’язання. Домінантсептакорд логічно розв`язується звичайно в тризвуку тій третій функції, яка в ньому (в D7 є накладення звуків D і S) не була представлена, тобто - в тоніку (Т). При розв’язані повного D7 на основі тяжінь ладів голоси ведуться таким чином:

1) септима - на ступінь вниз

2) квінта - на ступінь вниз

3) терція - в сопрано на ступінь вгору, в інших голосах так само або на терцію вниз

4) прима - стрибком в пріму тоніки.

При веденні терції (ввідного звуку) вгору (в тоніку) повний септакорд розвязується в неповний тонічний тризвук і навпаки. Бас в цьому випадку можна вести в будь-яку сторону. Якщо ж терція D7 ведеться в середньому голосі вниз, то повний септакорд розвязується в повний тонічний тризвук. Щоб уникнути прямого руху голосів, бас краще вести вгору. При розв’язані неповного D7 септима також ведеться на ступінь вниз; інші голоси йдуть так:

1) терція - на ступінь вгору

2) прима - в одному з трьох верхніх голосів залишається на місці

3) прима - в басу - стрибком в приму тоніки в будь-яку сторону:

Застосування основного доминантсептакорду
Основний D7 належить до числа найважливіших каденційних гармоній. В повних каденціях він звичайно буває в наступних умовах:
S-D7-T, S6-D7-T, K64-D7-T, S-K64-D7-T.
Умови застосування D7 в половинних каденціях, в яких все ж таки частіше буває домінантовий тризвук, наступні:
S(6)-D7, T(6)-D7.
Таким чином, D7 застосовується для зупинки в середині періоду, якщо немає кадансового квартсекстакорду.

ОБЕРНЕННЯ D7

Домінантсептакорд має три обернення: в першому з них басом служить терція, в другому - квінта, в третьому - септима доминантсептакорду.

Обернення одержує свої назви від інтервалів, що утворюються між їх басом і характерними звуками домінантсептакорду - основним і септимою. Перше обернення називається квінтсекстакордом. Воно позначається D65, його бас (терція D7) утворює з характерними звуками квінту і сексту. Друге обернення називається терцквартакордом. Воно позначається D43, його бас (квінта D7) утворює з характерними звуками терцію і кварту. Третє обернення називається секундакордом. Воно позначається D2, тому що його характерні звуки утворюють інтервал секунди.

Розвязання обернень доминантсептакорду

Обернення D7 застосовується звичайно повними і розвязуються в тоніку - на основі тяжінь ладів нестійких звуків: септима і квінта йдуть поступенево вниз, терція - вгору, а основний звук залишається на місці. В результаті такого голосоведення D65 і D43 розвязується в основний тонічний тризвук, а D2 - в тонічний секстакорд.

Застосування обернень домінантсептакорду

Обернення D7 застосовується в тих же умовах, що і основний його вид; септима їх може з'явитися в плавному русі (прохідна, приготована) або стрибком.

Прохідна септима типова для першого і третього обернень (тобто D65 і D2). Квінтсекстакорд в цьому випадку з'являється після D6, в якому подвоєний основний звук (прохідна септима - в одному з трьох верхніх голосів, частіше всього в сопрано). Секундакорд береться після основного домінантового тризвуку або після кадансового (рідше прохідного тонічного) квартсекстакорду (прохідна септима - в басу).

Септима вважається підготовленою, коли вона з'являється в результаті гармонічного з'єднання того або іншого обернення D7 з передуючою йому субдомінантою. В рамках власної гармонії септима часто з'являється стрибком, особливо після домінантового тризвуку під час переходу нього в D2 (септима - стрибком вгору в басу) або після D6 (септима - стрибком вгору в одному з верхніх голосів, частіше за все сопрано). Застосування обернень доминантсептакорду значно збагатило можливості мелодичного розвитку кожного окремого голосу і особливо баса; тому при гармонізації мелодії слід всіляко використовувати обернення D7, приберігаючи основний його вид, головним чином для каденцій.

Прохідний терцквартакорд

Терцквартакорд дуже часто застосовується у вигляді прохідного (замість D64) між тонічним тризвуким і його секстакордом (або у зворотному напрямі). Щоб уникнути подвоєння тонічної терції в обороті Т-D43- Т6 домінантову септиму доводиться вести вгору, паралельно басу (ця необхідність відпадає, природно, при зворотному русі – Т-D43-Т). В цьому обороті (Т-D63-Т6) при широкому розташуванні утворюється послідовність двох квінт (зменшеної і чистої або навпаки); такі квінти не вважаються паралельними і тому допускаються при гармонізації.

Подібно тризвукам, D7 і його обернення можна переміщати. При переміщенні септиму D7 слід залишати на місці (в тому ж голосі). Ведення септими на ступінь вгору небажане, а в басі зовсім неприпустиме. Як виключення іноді зустрічається взаємне переміщення септими з квінтою.