Психологічні особливості профілактичної діяльності

Дата добавления: 2014-10-24 | Просмотров: 1501

Соціальні перетворення, що відбуваються в нашій країні протягом останніх років, вимагають докорінних змін в кримінальній політиці, правоохоронній і правозастосовній практиці. В зв’язку з вимогами щодо радикальних змін стилю, форм і методів роботи на сучасному етапі, декларованими відповідними документами МВС, слід визнати нагальною потребу в суттєвій активізації людського чинника в діяльності органів внутрішніх справ.

Нова стратегія розвитку МВС України передбачає переорієнтацію міліції, в тому числі служби дільничних інспекторів міліції, в напрямку пріоритетності людини, конституційні права якої мають бути надійно захищені. Перед працівниками міліції громадської безпеки ОВС поставлено завдання переходу від жорстких адміністративних методів роботи до співробітництва з громадськістю. Основним напрямом діяльності працівників має стати не стільки прискіпливий пошук правопорушень, скільки надання соціально-правової допомоги. На сучасному етапі керівництво МВС орієнтує співробітників служби на соціально-правове обслуговування населення, передбачає більш широке застосування заходів по підтриманню громадського порядку, охороні життя, здоров’я, прав і законних інтересів громадян. Це потребує своєчасного збору і оперативного аналізу значущої інформації, встановлення безпосереднього контакту з населенням, зокрема, за допомогою відвідування громадян удома, вирішення дрібних конфліктів на місці, спостереження і контролю за поведінкою криміналізованих осіб.

Оскільки профілактична функція реалізується в ході здійснення практично всіх основних видів діяльності дільничних інспекторів міліції (адміністративної, оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної), вона набуває значення комплексу організаційно-правових впливів співробітників ОВС для досягнення поставленої мети – забезпечення і підтримання правопорядку. Діяльність ДІМ є особливим видом управлінських відносин, де організація набуває особливого значення як управління у сфері правопорядку.

У зв’язку з зазначеним докорінно змінюються звітні показники в роботі дільничних інспекторів. Перш за все, це забезпечення контролю за раніше засудженими та кримінально налаштованими особами, запобігання злочинам у сфері економіки, попередження правопорушень на вулицях та в громадських місцях, робота з неповнолітніми, боротьба з нелегальною міграцією, реалізація контрольно-наглядових функцій тощо.

Сьогодні на різних обліках дільничних інспекторів перебуває понад 700 тисяч громадян. Серед них – особи, що перебувають під адміністративним наглядом, раніше засуджені, засуджені умовно, а також неблагополучні сім’ї, батьки, що негативно впливають на виховання дітей, п’яниці, наркомани і деякі категорії психічно хворих осіб (ті, що можуть становити суспільну небезпеку). Тобто це люди, від яких можна чекати вчинення злочинів і правопорушень. Щодо кожної такої особи дільничному інспектору необхідно здійснювати комплекс організаційних і профілактичних заходів. Можна стверджувати, що діяльність дільничного інспектора міліції не може бути ефективною без застосування загальних і спеціальних психологічних знань. Тому психолого-педагогічні знання, вміння та навички є необхідним функціональним елементом діяльності дільничних інспекторів міліції, що допомагає краще орієнтуватися в роботі з населенням, цілеспрямовано здійснювати аналіз оперативної обстановки на адміністративній дільниці, улагоджувати сімейно-побутові конфлікти, ефективно розглядати скарги та заяви громадян, активно взаємодіяти з представниками громадськості.

Згідно з сучасною концепцією, ДІМ має стати “сімейним міліціонером”, а відтак ця діяльність потребує належного психологічного забезпечення. При цьому істотного значення набувають особливості спілкування, встановлення психологічного контакту з громадянами. ДІМ – це співробітники, які щодня спілкуються з населенням, за їхпрофесійними діями формується громадська думка про роботу міліції загалом і стан справ у державі, бо інколи дільничний інспектор міліції є чи не єдиним представником влади для тисяч громадян, наприклад, у сільській місцевості. До речі, за офіційною статистикою МВС України, в сільській місцевості за допомогою дільничних розкривається понад 40% злочинів, а в великих містах – майже вдвічі менше.

Крім цього, суттєвою складовою професійної діяльності дільничних інспекторів міліції є її напруженість, екстремальність багатьох службових ситуацій як похідна від повсякденного спілкування з різними категоріями громадян, у тому числі – негативно налаштованими щодо правоохоронних органів. Близько 55% всіх службових ситуацій дільничні інспекторі міліції визначають як екстремальні, такі, що суттєво впливають на особистість, містять елементи небезпеки для життя та здоров’я працівника. За офіційними даними МВС України, у структурі злочинів, вчинених проти працівників міліції, служба дільничних інспекторів займає друге місце після патрульно-постової служби міліції, далі йдуть працівники ДАІ та карного розшуку.

Історично сформована традиційна система організації діяльності ДІМ обумовлюється двома чинниками: територіальним і соціально-демографічним. Тому її конкретний зміст у сфері охорони громадського порядку і профілактики правопорушень завжди прямо або опосередковано пов’язаний із мікросередовищем – ця обставина накладає певний відбиток на форми і методи роботи, що у цілому детермінуються кримінологічними, соціально-економічними, географічними, психологічними й іншими чинниками, що визначають оперативну обстановку.

Протягом останніх 20 років служба ДІМ зазнала значних організаційно-функціональних змін. У ході її становлення і розвитку цей інститут змушений був вирішувати комплекс проблем, частина з яких залишилася актуальною й донині (багатофункціональність, відволікання співробітників на виконання функцій, не пов’язаних із обслуговуванням дільниці, розпорошеність зусиль, нечіткість критеріїв і показників оцінки ефективності праці, слабка спеціалізація співробітників). Певний елемент організаційної і правової невизначеності вносить в її роботу і відсутність загального Положення про адміністративну службу міліції, як нормативно-правового акту, регламентуючого діяльність і правове положення ДІМ в системі МВС України.

На даний час ДІМ керуються “Інструкцією дільничного інспектора міліції”, затвердженою в 1992 році, та іншими нормативно-правовими актами, що вже не відповідають вимогам сучасності. Так, у ній визначені дві основні функції:

- охорона громадського порядку, попередження та розкриття злочинів;

- проведення індивідуальної профілактичної роботи.

Загально-профілактична та функція сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків, як самостійні напрямки роботи не відзначені, а функція надання соціальної та правової допомоги громадянам зовсім відсутня.

Основними завданнями ДІМ на адміністративній дільниці є:

- захист прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань;

- проведення профілактичної роботи серед осіб, схильних до вчинення злочинів та інших правопорушень;

- забезпечення охорони громадського порядку;

- запобігання, припинення та розкриття злочинів;

- здійснення адміністративного нагляду за особами, щодо яких його встановлено;

- боротьба з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією.

Якщо виходити з того, що завдання дільничного інспектора повинні бути подальшою конкретизацією завдань міліції, вичерпно перелічених в Законі України “Про міліцію”, то від нього слід вимагати зосередження зусиль на здійсненні загальної і індивідуальної профілактичної роботи з особами, охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю на закріпленій дільниці. Зокрема, одним із завдань міліції є “…участь у наданні соціальної та правової допомоги, сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, закладам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків. В основі діяльності повинна бути співпраця з населенням, що позитивно впливає на стан правопорядку на адміністративній дільниці, поліпшує відносини і зміцнює довіру громадян до міліції в цілому”.

Згідно закономірностей управління в ОВС, обов’язок – це закріплена в відповідних нормативних актах конкретизація функцій. Згідно Інструкції, на ДІМ покладається набагато більше обов’язків, ніж визначено функцій. Наприклад, ДІМ зобов’язаний: складати протоколи при порушенні правил вуличного руху, паспортних правил, правил пожежної безпеки, правил торгівлі тощо; перевіряти та контролювати об’єкти дозвільної системи; встановлювати прояви безгосподарності; проводити досудову підготовку матеріалів за протокольною формою; виступати перед населенням з правових питань, виконувати доручення різних керівників, надавати сприяння народним депутатам і посадовим особам, органам СБУ, прокуратури і судам, органам охорони здоров’я та ветеринарного нагляду (дотриманням санітарних правил, проведення карантинних заходів при епідеміях та епізоотіях), природоохоронним органам (охорона зелених насаджень, захист від забруднення навколишнього середовища, боротьба з браконьєрством і порушеннями правил полювання і рибальства).

Отже, відсутність обгрунтованих організаційних засад у забезпеченні діяльності ДІМ призводить до дублювання діяльності самостійних галузевих служб і підрозділів ОВС та інших відомств (паспортної служби, державної автомобільної інспекції, дозвільної системи, інспекції виправних робіт військових комісаріатів та ін.).

Для ефективного вирішення широкого кола службових обов’язків необхідно регулярно взаємодіяти з іншими співробітниками органів внутрішніх справ, із працівниками інших правоохоронних органів, державних відомств, установ і громадських організацій. Це потребує звертання до багатьох джерел для одержання необхідної інформації, а також вимагає багато часу для процесуального оформленняскарг і заяв громадян, повідомлень про злочини і правопорушення, численних відповідей на запити. У традиційних умовах кожний ДІМ витрачає на заповнення, опрацювання і підготування різних документів у середньому до 30% службового часу, природно, на шкоду своїй основній профілактичній роботі.

Окрім того, така організація інформаційного пошуку не дозволяє забезпечити ефективну аналітико-прогностичну функцію виявлення закономірностей, причин і умов, що лежать в основі розвитку негативних соціальних явищ, яким покликані протидіяти органи внутрішніх справ. Щоденна оцінка оперативної обстановки, правильне реагування на різні її стани, оптимальне використання сил і засобів, комплексний підхід до організації охорони громадського порядку і протидії злочинності – ця вимога часу може бути вирішена тільки на основі досконалої інформаційної системи.

Діяльність ДІМ відбувається в надзвичайно складних і різноманітних умовах. Прийом громадян, що займає 2-3 години службового часу, як зазначено в Інструкції не менше двох разів на тиждень (практика свідчіть, що прийом може здійснюватись майже щоденно) і робота з документацією найчастіше сполучаються. Значний час займають обхід адміністративної дільниці, розгляд скарг, індивідуально-профілактична робота і т.ін. Тому тривалість робочого дня дільничного інспектора складає в середньому 11 годин на добу, причому відсутні регулярні дні відпочинку, частими є нічні чергування; виконання численних доручень, не пов’язаних із обслуговуванням території; участь в охороні громадського порядку, робота за спеціальними оперативними і профілактичними планами. До зазначеного слід додати значні переміщення по території при відсутності службового автотранспорту (у сільській місцевості середня адміністративна дільниця містить у собі 5-8 населених пунктів); різноспрямовані обов’язки, розмаїтість локальних завдань, неможливість планування у зв’язку з великою кількістю різноманітних доручень, суперечливих вказівок різних керівників та ін.

Оцінка діяльності дільничного інспектора міліції має кількісні і якісні характеристики:

а) показник результативності – кількість виконаних за певний період часу однорідних дій у рамках реалізації певного функціонального обов’язку (число розкритих злочинів, складених протоколів про адміністративні правопорушення і т.ін.);

б) показник якості – кількість дій, що не дали очікуваного результату виконаних із порушенням законодавства чи встановлених термінів (число допущених порушень законності, скасованих прокурором постанов і ін.);

в) показник ефективності – співвідношення показників результативності та якості, що характеризують виконання певного функціонального обов’язку.

Основними функціями діяльності ДІМ по виконанню завдань, зазначених у Законі України “Про міліцію”, є:

1) участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам;

2) здійснення загальної профілактики (пропаганда боротьби з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією, правова пропаганда, пропаганда безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки та ін.), а також діяльність по встановленню та нейтралізації причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів і правопорушень;

3) здійснення індивідуально-профілактичної роботи (стосовно осіб, схильних до вчинення правопорушень; осіб, які допускають правопорушення в сфері сімейно-побутових відносин; неповнолітніх правопорушників, батьків та осіб, що їх заміняють, які негативно впливають на виховання дітей; осіб, які відбули покаранні у вигляді позбавлення волі; умовно-засуджених та умовно-звільнених осіб та ін.);

4) охорона громадського порядку на території закріпленої дільниці;

5) участь у розкритті злочинів, встановлення злочинців, які переховуються, і інших розшукуваних осіб. Дільничний інспектор міліції, зокрема: до прибуття слідчо-оперативної групи забезпечує охорону місця події, збереження слідів злочинців, організовує надання невідкладної допомоги потерпілим особам; з’ясовує обставини злочину, встановлює свідків, прикмети злочинців, про що негайно доповідає керівникам слідчо-оперативної групи, органу внутрішніх справ або черговим чергової частини; організовує та особисто вживає заходів для переслідування і затримання осіб, які вчинили злочин.

Виходячи з перелічених функцій, можна конкретизувати основні напрями діяльності ДІМ: профілактичний, адміністративний, кримінально-процесуальний, організаційний, соціально-правової допомоги.

Визначення служби дільничних інспекторів міліції в якості найважливішої ланки перебудови діяльності системи органів внутрішніх справ у цілому обумовлено двома чинниками. Перший із них визначається особливим місцем дільничного, що:

а) здійснює самостійно або бере участь у реалізації на закріпленій за ним адміністративній дільниці практично всіх напрямків діяльності і функцій міськрайоргану внутрішніх справ (на нього покладене виконання 86 функціональних обов’язків і 276 видів робіт);

б) є організатором діяльності (насамперед – взаємодії) на обслуговуваній території представників органу внутрішніх справ, інших державних органів, громадських формувань із протидії злочинності та охорони правопорядку;

в) представляє ОВС перед населенням, яке проживає на адміністративній дільниці.

Другий чинник полягає в тому, що здійснення професійних функцій потребує високого рівня не лише матеріально-технічного забезпечення, але й професійної, і тому числі професійно-психологічної підготовки ДІМ через необхідність здійснення профілактичної роботи щодо все більш проблемних категорій населення.