Поняття про електрокінетичні явища

Дата добавления: 2014-10-03 | Просмотров: 1705

Наявність електричного заряду на поверхні частинок дисперсних систем відкрив у 1809р. Рейсс Ф.Ф. Він показав, що при підключенні джерела постійного струму до електродів, занурених в трубки з водою, що вставлені в кусок вологої глини, частинки глини починають рухатися в напрямку позитивного електроду. Явище переміщення частинок дисперсної фази під дією електричного поля дістало назву електрофорезу (рис.36,а).

Рейсс також помітив, якщо U – подібну трубку з кварцовим піском в нижній частині, наповнити водою і під’єднати до джерела постійного струму то рівень води в коліні з негативним електродом почне підніматися. Явище переміщення дисперсійного середовища відносно пористого тіла під дією електричного поля назвали електроосмосом (рис.36,б).

Дещо пізніше було відкрито ще два явища, які є протилежними до електрофорезу та електроосмосу. В 1878 р. Дорн зауважив, що при осіданні частинок дисперсної фази виникає електрорушійна сила між двома електродами, що розташовані на різній висоті в стовпчику рідини. Це явище дістало назву ефекту Дорна, або потенціалу седиментації (рис.36,в).

При течії рідини через пористе тіло, з обох сторін якого знаходяться електроди, на них виникає різниця потенціалів. Це явище відкрив у 1859 р. Квінке і воно було названо потенціал протікання або потенціал течії (рис.36,г).

Рис. 36. Схематичне зображення дослідів з електрокінетичних явищ.

Всі чотири описаних явища дістали назву електрокінетичні явища. Причина електрокінетичних явищ полягає в наявності протилежних зарядів на поверхні твердої фази та рідини, що її оточує. Цей заряд на поверхні разом з зарядом, що його оточує називають подвійним електричним шаром (ПЕШ).