|
|||||||||||||||||||||||||||||
ТЕМА 13. ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ І ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ РОБОТИДата добавления: 2014-06-18 | Просмотров: 1717
Гідроізоляційні роботи
Види гідроізоляцій, її влаштування та застосування Таблиця 15
Гідроізоляція – це водонепроникний шар із фарбувальних, рулонних та інших матеріалів, які призначені для захисту будівельних конструкцій від зволоження ґрунтовими водами та атмосферою. В залежності від положення в просторі гідроізоляція буває вертикальна і горизонтальна. Фарбувальна гідроізоляція (рис. 95) – це багатошарове покриття із пластичних або рідких матеріалів. Ці матеріали наносяться рівномірним шаром валиками об’єм робіт до 500 м2, якщо більше 500 м2 застосовуємо механічний спосіб. Дану гідроізоляцію виконують в два шари товщиною не менше як 2 мм кожен, а на основі синтетичних смол від 0,5 – 1 мм. в залежності від виду мастик її наносять з терміном від 1 до 16 год. В горищних покриттях і покриттях виробничих будівель фарбувальна гідроізоляція виконує роль пароізоляції і наноситься в один шар. Рис. 95. Фарбувальна гідроізоляція: 1 – поверхня, що ізолюється; 2 – прогрунтована поверхня; 3 – ділянка, що фарбується. Обклеювальна гідроізоляція (рис. 96) – це покриття із декількох шарів рулонних, плівкових та листових матеріалів, які пошарово наносяться на мастиках та синтетичних рідинах. Полотнище розгортають в одному напрямку і з’єднують один з одним з напуском не менше як 100 мм в поздовжньому та поперечному напрямках. На останній шар рулонної ізоляції наносять суцільний шар мастики. Рис. 96. Обклеювальна гідроізоляція: 1 – фундамент; 2 – гідроізоляція; 3 – захисна стіна; 4 – шар глини. Центно –штукатурна гідроізоляція (рис. 97) – це покриття товщиною від 5 до 40 мм, які наносять пошарово із цементно – піщаного розчину складу 1:1; 1:2 з застосуванням водонепроникних цементів на невелику площу до 100 м2, і при відсутності гідростатичного тиску покриття наносять в ручну. Механічним способом ізоляцію наносять за допомогою цемент – гармати ізоляційну поверхню покривають у декілька шарів товщиною по 6 -10 мм. попередньо поверхню обдувають стиснутим повітрям і змочують водою товщина такої гідроізоляції до 40 мм. Рис. 97. Цементно-штукатурна гідроізоляція: 1 – поверхня, що ізолюється; 2 – шари цементно-пісчаного розчину. Штукатурно – асфальтова гідроізоляція (рис. 98) – це покриття товщиною до 20 мм. холодні мастики наносять пошарово товщиною від 2 – 4 мм за допомогою розчинонасосів. Верхній шар наносять лише після висихання попереднього шару. Вертикальну поверхню гідроізоляції захищають стіною з цегли, шаром цементної штукатурки, бетонних плит. Рис. 98. Штукатурно-асфальтова гідроізоляція: 1 – поверхня, що ізолюється; 2 – шари асфальтової мастики. Лита асфальтова гідроізоляція (рис. 99) – це покриття із гарячого розчину або мастики. Гідроізоляційні покриття всіх видів повинні бути суцільними надійно щеплюватися із поверхнею та рівномірної товщини. Рис. 99. Лита асфальтова гідроізоляція: 1 – поверхня, що ізолюється; 2 – шар асфальту; 3 – захисна стінка із цегли Металева гідроізоляція влаштовується при великому гідростатичному тиску. Для неї застосовують метал товщиною від 2 – 6 мм, що в подальшому використовується як опалубка, а для захисту металу від корозії необхідно профарбувати металеві листи не менше як 2 рази лакофарбними матеріалами.
|
При использовании материала ссылка на сайт Конспекта.Нет обязательна! (0.044 сек.) |